Студентська збірна України з хокею на траві, основу якої складають вінничани, на нещодавній Всесвітній Універсіаді в Казані (Татарстан, Росія) посіла лише дев’яте місце серед десяти команд. Перед цим вінничани не дуже вдало виступили в другому турі Кубка Співдружності. Причини цих результатів пояснює головний тренер національної студентської команди і вінницького клубу «Олімпія-Колос-Секвоя» Павло Мазур.
Міністерство відмовило у фінансуванні
– Перед Універсіадою «ОКС» провела в Мінську другий тур Кубка Співдружності. Там ми програли два матчі і один зіграли внічию. Ці результати можна пояснити тим, що ми грали послабленим, молодіжним складом, який готувався до Всесвітньої Універсіади. Не могли не використати останню можливість поспарингувати з сильними опонентами. Тому вдома залишились чотири досвідчені гравці, лідери. І навіть таким складом ми могли зіграти краще, особливо в поєдинку з ХК «Мінськ» (2:3), – каже Павло Мазур.
– Павле Михайловичу, не секрет, що виліт хокеїстів України до Казані був під загрозою зриву …
– Навіть за день до змагань ми не знали, чи потрапимо до Татарстану. Профільне Міністерство відмовилось профінансувати вояж наших хокеїстів, і кошти довелося знаходити на місцевому рівні. В першу чергу дякуємо за підтримку президенту обласної федерації хокею на траві Володимиру Барцьосю, а також ректору педуніверситету Олександру Шестопалюку, ректору техуніверситету Володимиру Грабку, директору обласного департаменту освіти Ігорю Івасюку, начальнику обласного управління Комітету з фізичного виховання та спорту Міносвіти Геннадію Бочарову. Також суттєво допомогли голова Вінницької ОДА Іван Мовчан, його перший заступник Максим Боровський, почесний президент обласної федерації хокею на траві Володимир Барецький і директор обласної СДЮШОР «Олімпія» Федір Новік.
– Чи міг результат вашої команди на Універсіаді бути кращим?
– За якістю гри наша команда заслуговує на оцінку «добре», а ось місце в турнірній таблиці, зрозуміло, нас не задовольняє. До Універсіади ми цілеспрямовано готувались понад два роки, і, зрозуміло, розраховували на краще. На підсумковий результат вплинули відсутність фарту, а також низка об’єктивних і об’єктивних чинників. На жаль, не полетів до Казані наш провідний форвард Артем Озерський, який напередодні отримав травму.
Розгромно програли фаворитам
– На перемоги над німцями і французами у груповому етапі сподіватись було складно, а ось азіатські команди ви могли здолати …
– Стартовий матч з Кореєю ми провели добре, вміло використовуючи контратаки. На останніх секундах вигравали з рахунком 5:4, але азіати зрівняли рахунок після трьох поспіль пробитих штрафних кутових ударів.
У другій зустрічі ми зустрілись з чемпіонами світу і олімпійськими чемпіонами – німцями. Тренери так і не змогли налаштувати гравців в психологічному плані, що призвело до поразки з рахунком 0:4.
Французам ми поступились ще з більшим рахунком – 0:10. До складу Франції, як і збірної Росії, на 90 % входили гравці національної збірної, і протистояти фаворитам було складно. Напевно, ми невірно обрали тактику на гру, адже змагатися з цією командою у відкритому хокеї було дуже складно.
Після першого тайму матчу з Японією ми програвали 0:2, але в другому спромоглися зрівняти рахунок – 2:2.
На жаль, ця нічия не принесла нам особливих дивідендів. В останній день групового турніру Україна не грала, а японці і корейці розписали нічию – 4:4. Підозрію, що вони змовились, адже саме цей результат відкинув нашу команду на останнє, п’яте місце в групі (по 2 очки набрали 3 команди, але в збірної України виявилось найгірше співвідношення забитих і пропущених м’ячів).
У втішному матчі за 9–10 місце ми спромоглися перемогти поляків – 7:6 за буллітами. Перший тайм цього поєдинку програли з рахунком 0:3, але в другому змінили воротаря, спромоглися наздогнати суперника і вирвати довгоочікувану перемогу у серії хокейних пенальті.
Україна – шоста в командному заліку
– Після завершення Універсіади ваша команда кілька діб не могли вилетіти з Казані. Чому?
– Казанський аеропорт – не дуже великий, і через перевантаженість (в зв’язку з проведенням Універсіади) ми не змогли вилетіти одразу після завершення турніру. Наступної доби затримались вже через поломку нашого літака.
– Якою була організація змагань у Казані?
– Чудовою. Особливо кидалася у вічі велика кількість сучасних спортивних об’єктів. Напевно, в усій Україні їх менше, ніж в одній Казані! У представників кожного виду – власні стадіони, Палаци спорту. Зустріч команд, організація проживання в універсіадному селищі та харчування – все на високому рівні. Дороги і транспортні розв’язки у Казані – не гірші, ніж на Заході. Для перевезень спортсменів задіяли понад 3 тисячі автобусів і 1,5 тисячі авто фірми «Хюндай», провідного спонсора змагань. До речі, всю цю новеньку техніку наступного року використовуватимуть на Олімпіаді в Сочі.
– Прокоментуйте загальнокомандні підсумки Універсіади.
– Росія виграла аж 155 золотих нагород і впевнено перемогла в командному заліку. Господарі (за вказівкою найвищого керівництва країни) залучили на Універсіаду практично всіх своїх спортивних зірок, представників національних збірних. На результат суттєво вплинула й обіцянка серйозних преміальних з боку російської держави. Друге місце зі значним розривом посів Китай – 27 медалей найвищого гатунку. Збірна України виборола високе шосте місце, виборовши 11 золотих нагород. Наша команда довго трималася на п’ятій позиції, але в останній день нас випередила Білорусь (12 золотих медалей).
