До Мурованокуриловецької загальноосвітньої санаторної школи-інтернату для дітей із серцево-судинними захворюваннями (Вінницька область) завітали учасники Олімпіад Павло Хникін (дворазовий срібний олімпійський призер з плавання), Михайло Книш та Олена Колесниченко. Вони провели акцію «Тепло олімпійського серця». Її організувало відділення НОК України Вінницької області. Гості не лише спілкувалися зі школярами, але й привезли подарунки – спортінвентар і щоденники всім вихованцям закладу.
Учні уже звикли до частих візитів гостей у їхній школі. Але про зустріч, яку для них влаштував директор закладу Стозуб Олександр Іванович, вони навіть не здогадувалися, вона стала приємною несподіванкою. Діти придумали концертну програму та виготовили сувеніри для гостей на гуртку бісероплетіння. З
устріч, як кажуть у народі, пройшла «на ура». Діти мали безліч запитань до гостей, які з задоволенням відповідали на них. Після невеличкої конференції, влаштували автограф-шоу, на якому усі охочі брали автографи у Павла, Олени та Михайла. Родзинкою дня стали спортивні змагання, у яких шановні гості виконували ролі суддів. Перше місце здобула команда «Вікторія», друге – «Форсаж», а третє – «Олімпійці». Але діти вирішили, що перемогла дружба, адже саме вона є запорукою успіху та гарного настрою.
Поспілкуватися зі спортсменами випала нагода у вихованців гуртка «Юні журналісти», які детально розпитали про життя та здобутки олімпійців.
 Чому Ви обрали спорт? Чи, можливо, хтось Вам допоміг обрати такий шлях?
 Я захотіла займатися спором для того, щоб продовжити справу свого батька. Мені дуже подобається спорт, а особливо те, що я маю змогу розвивати своє тіло та дух. Лише розвиваючись ви можете досягнути якихось висот. Коли ти сильний, то ти не залежиш ні від кого та розраховуєш лише на власні сили,  розповідає Олена Колесниченко.
 Завдяки чому Ви досягли успіхів у спорті?
 Завдяки внутрішній силі духу, яку сам в собі виховував протягом тривалих років, а в чомусь себе навіть обмежував. Режим та праця – це запорука успіху, поділився Михайло Книш,
 Що надихає Вас на перемогу?
 Аналізуючи пройдений мною спортивний шлях, я думаю, що це поразки, які я отримував на різноманітних змаганнях. Вони надихали мене на перемоги, змушували більше тренуватися та здобувати щоразу кращі результати,  зауважив Павло Хникін, голова відділення Національного олімпійського комітету Вінницької області.
 Як робота впливає на Вашу сім’ю?
 Я звільнила своїх батьків від відповідальності за мене, коли мені виповнилося 14-15 років. Почала в цьому віці достатньо серйозно займатися спортом. Це був перехід з дитячого спорту до більш серйозного. І за свою працю я вже отримувала певні винагороди. Коли була така як ви, вже мала змогу самостійно купувати собі цукерки, шоколадки та одяг. І надалі, закінчивши школу, я остаточно звільнила своїх батьків від піклування про мене. Вони не замислювалися над питанням багатьох батьків сучасних дітей: «Як і куди Альоша буде вступати? Де ж брати кошти на її навчання?». Я вступила на бюджет і і самостійно здобула бажану професію. За 5 років жодного разу ні копійки не заплатила за те, щоб мені викладач поставив чи підвищив оцінку. Також я звільнила своїх батьків від вирішення мого квартирного питання,  каже Олена Колесниченко.
 Як Ви вважаєте, що потрібно зробити для того, щоб стати успішним?
 Перше – це бажання. Деякі люди починають певну справу і їм не вдається досягнути успіху через те, що вони зупиняються на середині шляху. Можливо, не достатньо хотіли цього або не ставили мрію за пріоритет, певні питання не були важливими, а вони увесь час приділяли лише їх вирішенню Тому важливо концентруватися на головному та вміти аналізувати. Тоді мрія стане реальністю,  каже Михайло Книш.
 Концентрація і вміння переборювати свою лінь – це одна з головних сходинок до свого олімпу. Наприклад, у мене така ситуація була в шкільному житті (це було в 7-8 класі). Всі казали, що ти вже маєш визначитися, ким ти хочеш стати по життю, яку ти хочеш здобути професію. В цьому віці я сама для себе не знала, ким я хотіла стати. Також я розумію, що багато дітей теж не можуть в цьому визначитися в досить юному віці. Але можу дати невеличку пораду для дітей, які ще не визначилися зі своїм майбутнім: якщо ви не знаєте, ким хочете бути далі, направте всі сили на навчання, беріть участь в шкільних конкурсах, змаганнях, займайтеся у гуртку журналістики,  ділиться Олена Колесниченко.
 Я думаю, важливо зробити перший крок назустріч своїй мрії, тому що він завжди дуже важкий і відіграє величезне значення. Подальші кроки будуть легшими. Головне – вирішити, якою дорогою ти підеш,  підкреслює Павло Хникін.
Олімпійці, під час розмови, поділилися власним досвідом та спонукали учнів до занять спортом. Адже тоді ти почуваєшся здоровим, впевненим у собі та своїх можливостях. Можливо, приводом для зустрічі стало пропагування здорового способу життя серед молоді, адже хто, як не професіонали, можуть надихнути дітвору на підкорення вершин спорту. Не дивлячись на те, що у школі навчаються учні з вадами та захворюваннями серцево-судинної системи, хлопці та дівчата з завзяттям відвідують різноманітні гуртки спортивного напрямку: «Футбол», «Волейбол», «Туризм» та «Джура». Нещодавно у спортивній залі школи було побудовано та урочисто відкрито стінку скеледрому, яка стане у нагоді не лише для вихованців, а й скаутів, які облюбували гірську місцевість Мурованокуриловеччини.
Діти й працівники школи-інтернату були щиро вдячні гостям за увагу, щиру розмову, веселі посмішки, автографи та селфі на згадку про чудовий день, який став символом гарного закінчення 2016 року. Зичимо спортсменам високих здобутків та перемог у змаганнях. Ми щиро віримо у велике майбутнє олімпійського руху в нашій країні, якому належить незаперечна роль у вихованні гармонійного, загартованого покоління, здатного прославити нашу Україну.
Анастасія Школьна (11-й клас), вихованка гуртка «Юні журналісти»

unnamed-6 unnamed unnamed-1 unnamed-2 unnamed-3 unnamed-4 unnamed-5

SHARE