На Козятинському футбольному полі стадіону «Локомотив» пройшла історична товариська зустріч між місцевим ФК «Моноліт» і «Зірками українського футболу», командою «Динамо» Київ. Це не перший їхній візит у місто залізничників.

   За українською традицією гостям вручили коровай. Після виконання Державного Гімну України розпочалася битва на футбольному полі. Обслуговували цю історичну гру Павло Касанов (арбітр у полі), Володимир Олександренко (1-й асистент) і Сергій Єрмолов (2-й асистент). Команда «Моноліт» дякує за сприяння керівництву обласної федерації футболу.

   Виходили команди на футбольне поле під Гімн Ліги Європи УЄФА. Ця музична композиція дала командам і всім глядачам на стадіоні додатковий імпульс на красивий, мужній і технічний футбол, додавши адреналіну в кожне серце вболівальника.

   Керував командою ветеранів київського «Динамо» експерт телепрограми Олександра Денисова «Великий футбол» Віктор Леоненко (Заслужений майстер спорту,  легенда київського «Динамо», кращий футболіст України 1992, 1993, 1994 рр).

   Команда «Зірок українського футболу» виступала у такому складі:

1). Артем Яшкін («Динамо» Київ, чемпіон України, учасник розіграшів єврокубків).

2) Роман Пахолюк (виступав за «Чорноморець», «ЦСКА» Київ, брав участь у Чемпіонаті Казахстану, ставав кращим бомбардиром у Вінницькій «Ниві», забивши в одному Чемпіонаті України, коли клубом керував Володимир Бессонов, 17 м’ячів. Це досягнення Романа Пахолюка до цих пір тримається).

3) Юрій Гріцина – гравець «Динамо», збірної України, автор першого забитого м’яча після розвалу СРСР у першому чемпіонаті України.

4) Костянтин Бабич – виступав за київське «ЦСКА», «Дніпро», «Чорноморець», «Ворсклу» та  «Іллічівець» (Маріуполь).

5) Всеволод Романенко (воротар) – грав за «Динамо», «Волинь», «Іллічівець».

6) Олександр Дамін  –  майстер спорту, володар Суперкубка УЄФА 1975 року, грав за «Динамо» і збірну СРСР.

7) Сергій Кузніцов – володар Суперкубка УЄФА 1975 р., виступав за «Динамо».

8) Юрій Дмитрулін – дев’ятиразовий чемпіон України, шестиразовий володар Кубка України, дитячий тренер в академії Валерія Лобановського.

9) Борис Поляков – виступав за футбольні клуби України, Білорусі, чемпіон футбольного чемпіонату Казахстану.

10) Олег Саленко – найкращий бомбардир чемпіонату світу 1994 року, у грі з командою Камеруну забив 5 м’ячів, володар золотої бутци турніру.

11) Сергій Коновалов – футболіст Київського «Динамо», збірної України, переможець Азіатської ліги чемпіонів.

12) Михайло Стельмах – Заслужений майстер спорту, гравець Київського «Динамо».

13) Олександр Кравчук – товариш київської команди «Динамо», головний лікар Козятинської районної лікарні.

   У цей день в Олександра Кравчука була ще одна знаменна подія – День народження. І в свої 48 років він непогано виглядав, граючи в одній команді з такими «аксакалами». Звичайно такого дорогого подарунка з боку ветеранів українського футболу Олександр Кравчук не очікував. Головне, що він їх не підвів, показуючи гарну, осмислену гру.

   ФК «Моноліт» (Козятин) на цю історичну зустріч виставив усіх основних футболістів, які беруть участь у Чемпіонаті Вінницької області, а також ветеранів Козятинського футболу. Це: Владислав Куліш (воротар), Володимир Голуб, Дмитро Кобернюк, Олексій Мазур, Олександр Степанюк, Максим Кисіль, Євген Поліщук, Ігор і Олександр Шевчуки, Сергій Ящук, Олександр Барчук, Олександр Собко, Володимир Божко, Дмитро Нікіфоров, Ігор Корчагін, Роман Галяновський і Сергій Бондарчук.

   Також за ФК «Моноліт» виступав ветеран Олександр Шевчук (голова Козятинської міської федерації футболу).

   Павло Луцюк у цій зустрічі був граючим тренером. Мене особисто радує те, що у цій історичній зустрічі всі глядачі і футболісти були, як одна сім’я.

   Сама зустріч пройшла у рівній боротьбі. Як зазвичай, у таких товариських іграх футболісти грають з великою обережністю, щоб не завдати травм суперникам. Якщо ФК «Моноліт» перегравав гостей в русі, то гості – у техніці. Відкрив рахунок Сергій Ящук (Моноліт), потім Юрій Гріцина (Динамо) зрівняв, через кілька хвилин він виводить киян вперед (2:1).

   На початку другого тайму, а кожен тайм проходив по 30 хвилин Павло Луцюк зрівнює результат (2:2). Другий тайм за напруженої боротьби був цікавішим. Додаткові оберти включили «Зірки українського футболу». Дуже хотів забити гол у ворота «Моноліту» іменинник Олександр Кравчук, але великий досвід і майстерність Юрія Гріцини взяв гору. Захисники «Моноліту» не зуміли правильно у штрафному майданчику зупинити його і був призначений пенальті. Його чітко реалізував Олег Саленко. Але втримати переможний рахунок в основний час киянам не вдалося. Вийшовши на заміну, Євген Поліщук (Свірський) зрівнює рахунок (3:3). Попри це  «динамівська філософія» ветеранів – викладатися у кожному матчі на 100% і перемагати. Тому чемпіона визначили одинадцятиметрові удари, які краще пробили ветерани «Динамо» (4:2).

   Коли гра завершилася, то «Золота бутца» до цих пір продовжувала знаходитися на почесному місці. До неї постійно підходили любителі футболу і гості міста, щоб потримати її в руках і зробити фотосесію зі своїми кумирами зоряної команди.

   Ще один примітний момент. Якщо в команді «Зірок українського футболу» заміни не так часто були, то граючий тренер «Моноліту» Павло Луцюк дав можливість пограти усім запасним футболістам, незалежно від віку, тому, що бути на футбольному полі з такими майстрами – це велике щастя і знаменна подія для кожного футболіста аматора, яка може й не повториться. Головне – є чому повчитися.

   В останні хвилини перед виїздом з Козятина на Київ Віктор Леоненко мені сказав: «Нам приємно збиратися разом і згадувати молодість: виходячи на футбольне поле у кожному місті, даруючи вболівальникам справжнє свято футболу і незабутні емоції, намагаємося бути прикладом для молодого покоління. А ваше місто, стадіон і вболівальників ми дуже полюбили. Дякую за теплий прийом і до нових зустрічей!»

Володимир СІМАЧОВ, член АСЖУ

SHARE