“Я ДУЖЕ ВДЯЧНА БОГУ, ЩО ВІН ДАВ МЕНІ ЛЮДЕЙ, ЯКІ У ЧАСИ ВИПРОБУВАНЬ ВІРИЛИ У МЕНЕ БІЛЬШЕ, НІЖ Я САМА”

Менше трьох тижнів залишається до XXXI Літньої Олімпіади в Ріо-де-Жанейро, яка стартує вже 5 серпня. Тим приємніша звістка про те, що здобула олімпійську ліцензію і виступить на Іграх ще одна вінницька спортсменка – легкоатлетка “Колоса” і обласної ШВСМ Олена ЯНОВСЬКА. Ключовим моментом для отримання олімпійської ліцензії у бігу на 100 метрів з бар’єрами став виступ на “Меморіалі Гусмана Косанова” в Алмати, де Олена перемогла з особистим рекордом 13,00 с., а це – олімпійський норматив для Ігор-2016!

ЯНОВСЬКА: – Батьки у мене спортивні – мама бігала марафони, тато – боксер. А біг обрала тому, що мені просто завжди подобалось бігати. Можна сказати, що спорт у мене “в крові”, тому й іншого вибору, як продовжувати спортивні традиції сім’ї у мене, мабуть, не було… Одного чудового дня попросила маму завести мене у секцію легкої атлетики у рідному Луцьку. В групі були лише хлопчики, а от дівчатка надовго там не затримувались. Напевно, морально не витримували… А мені змагатись з хлопцями дуже подобалось, особливо – вигравати у них! Щодо кумирів, то їх у мене ніколи не було, хоча я знала з дитинства усіх знаменитих чемпіонів і рекордсменів…

“БАР’ЄРИ ВИМАГАЮТЬ ТОЧНОСТІ”

– Якщо чесно, сподівались на такий успіх? Хто допомагав Вам подолати цей непростий передолімпійський шлях?

– Я вірила у власні сили, послідовно йшла до високого результату. А такого, щоб раптом наснився якийсь сон – і я одразу побігла перемагати – то, звичайно, такого не було! Планували вийти на високий результат ще минулого року, але цього зробити не вдалось за станом здоров’я. Я дуже вдячна Богу, що він дав мені людей, які у часи випробувань вірили у мене більше, ніж я сама. У важкі часи вони завжди підтримували і вірили в мене, і без них такого результату би точно не було. Це тренер вінницької СДЮСШОР з легкої атлетики Сергій Олександрович Черненков, а також Юрій Олександрович Огородник, якого я вважаю найкращим тренером України і всього колишнього Союзу у бар’єрному бігу, зараз він працює в Індії. Ми співпрацюємо з ним вже четвертий рік, але особливо продуктивно – останній. На зборах в Анталії Юрій Олександрович мені допомагав не лише як спеціаліст, але й дуже підтримав матеріально… Це – дуже важливий, навіть вирішальний момент, тому що ні область, ні держава, ні будь-хто інший абсолютно фінансово не допомагав… Що могла, оплачувала сама, що міг – тренер, приміром, наполовину оплатив два збори в Туреччині. Хочу також подякувати директору обласної ШВСМ Андрієві Володимировичу Корнійчуку, який завжди допомагає не тільки мені, але й іншим спортсменам, наскільки це тільки можливо. Він сам спортсмен, тож добре знає, наскільки у спортсменів важкий хліб, переживає за нас і готовий підтримати у скрутну хвилину.

– А які особливості бігу з бар’єрами у порівнянні з “гладким” бігом?

– Це зовсім інше! Між бар’єрами є певна відстань і це порівняно з гладким бігом ставить значно вищі вимоги до прояву максимальної швидкості. В гладкому бігу спортсмен нічим не обмежений у своїх діях, а тут є певні рамки, які змушують підлаштовувати техніку.

“ТАК, ЦЕ ПРАЦЮЄ!”

– Цікаво! А є якісь вправи у бар’єристів, що позитивно впливають на результати?

– Бар’єрний біг – це швидкісно-силовий вид, в якому обов’язково потрібні швидкі й сильні руки, тому що саме руки задають темп під час бігу. Одна з складових високого результату в бар’єрному бігу є сила, яку я намагаюсь розвивати нарівні з іншими фізичними якостями.

– У порівнянні з попередніми поколіннями, нинішні спортсмени мають перевагу у пошуку нових методів підготовки – приміром, зручні для застосування відеоуроки… Чи використовуєте Ви сучасні технологічні досягнення?

– Мій тренер Сергій Олександрович Черненков – дуже великий новатор, він постійно шукає щось нове в інтернеті, відслідковує усі нововведення у техніці бар’єристів – чоловік і жінок. Періодично його запрошують на міжнародні семінари, де він обмінюється досвідом з фахівцями інших країн, і привозить звідти нові цікаві ідеї. Ми разом ознайомлюємося з новинкою і пробуємо її застосувати. Але залишаємо тільки те, що справді мені підходить і покращує результат, решту – “відсіваємо”. А от в іншого мого тренера Юрія Олександровича, навпаки, своя відпрацьована і дуже ефективна система, що дозволила підготувати багато рекордсменів і чемпіонів країни, призерів чемпіонатів Європи і світу. І від цієї своєї перевіреної системи він не відхиляється. Але якоїсь явної “боротьби протилежностей” у них немає. Навпаки, коли Юрій Олександрович Огороднік бачить, що ми на краще змінили техніку бігу, він і собі охоче це застосовує, і визнає: “Так, це працює!”

– Олімпіада – це, як правило – найбільша подія у житті будь-якого спортсмена. Що можна буде для Вас вважати успіхом в Ріо-де-Жанейро?

– Для мене особисто – це покращення особистого результату. Не можна загадувати наперед, яким саме буде виступ на Олімпіаді, тому що там завжди багато сюрпризів і несподіванок – як приємних і радісних, так і великих розчарувань! Для кожного спортсмена важлива не лише фізична підготовка, але й психологічна, тому що Олімпіада вимагає від тебе дуже підготовленої, сильної психіки, і далеко не всі спортсмени це витримують! Я не знаю, як я буду почувати себе на Олімпіаді, чи боятимусь, чи навпаки, буду налаштована, сконцентрована і по-спортивному зла…

“СПОДІВАЮСЬ, ЦЕ – НЕ ОСТАННЯ МОЯ ОЛІМПІАДА!”

– Припустимо, Ви показали свій кращий результат. На що можна з ним розраховувати на Іграх?

– Хочеться пройти якомога далі, але на скільки близько до фіналу – спрогнозувати неможливо, тому що у тих, хто показує такий результат, дуже велика конкуренція, і все вимірюється тут сотими долями. Результатів же рівня 12.70 і вище – мало, тому там і місце передбачити легше. А світовий рекорд ще набагато вищий – 12.21., хоча його встановила Йорданка Донкова з Болгарії… ще у 1988 році!

– Олено, яким Ви бачите свій подальший життєвий шлях, – незалежно від того, як виступите на Олімпіаді?

– За останні роки на мою долю випали серйозні випробування. Це і травма, яку довелося лікувати два роки, щоб повернутися у спорт, а я все життя так хотіла показати високий результат! Це і ставлення деяких чиновників, і переживання за долю мого брата, який тричі перебував у зоні АТО… Після закінчення спортивної кар’єри хочу стати тренером, мені дуже подобається ця робота. Втім, я планую ще багато років професійно займатись спортом, і надіюся, що це – не остання моя Олімпіада! Сподіваюсь, що мої подальші результати дозволятимуть боротись за призові місця на європейських і світових чемпіонатах.

– Судячи з того, що за останній рік результати пішли вгору і враховуючи Ваш життєвий та спортивний досвід, у Вас є великий ресурс для нового зльоту…

– Ресурс є…Ті, хто бігає “короткі бар’єри”, знають про унікальну особливість цієї дистанції: результати починають зростати після 25 років. Для цього, як кажуть нашим професійним сленгом, треба “набігати багато бар’єрів”. Далі все відбувається “на автоматі”, людина позбувається психологічного страху, і перемагає!

– Перемоги над собою, над своїми результатами, і над суперницями на Олімпіаді!

Станіслав МІХРОВСЬКИЙ

За матеріалами: www.facebook.com/kolosukr

13606785_1744374242504613_3287362768879137784_n 13697038_1744374415837929_1916484092581328890_n 13709854_1744376365837734_4401274994842448468_n 13726616_1744374445837926_6305075691695549746_n 13726745_1744376915837679_178268326417806571_n

SHARE