Вінничанина Юрія Голяка другий рік поспіль призначили на посаду головного тренера штатної збірної команди України зі спортивної акробатики. На цій відповідальній посаді він замінив свого батька Леоніда Голяка. Леонід Давидович керував спортивною акробатикою  України протягом 20 років. Юрій успішно продовжує підтримувати славні традиції, започатковані батьком.

Він також активно тренує вінницьких спортсменів. Серед вихованців Юрія Голяка – бронзові призери Юнацьких Олімпійських Ігор-2018 в Буенос-Айресі (Аргентина) Дарина Плохотнюк і Олександр Мадей.

В інтерв’ю Юрій Голяк поділився тренерськими секретами, розповів про участь у  змаганнях світового рівня та поділився думками щодо олімпійських перспектив свого виду спорту.

Що впливає на успішність

   – Юрію Леонідовичу, окрім обов’язків у збірній України, Ви водночас працюєте тренером у Вінницькій обласній ДЮСШ зі складно-координаційних видів спорту. Багато маєте особистих учнів?

   – Окремо займаюся із титулованими спортсменами та їх майбутньою зміною. Серед моїх особистих учнів до національної команди наразі входять чоловіча пара (Богдан Пограничний – Данило Стецюк), змішана пара (Володимир Голяк – Вікторія Демура) та жіноча трійка (Олена Вихованець, Ірина Хижняк, Інна Капланська), яку треную разом із Людмилою Малініною.

   – Які якості впливають на успішність акробатів? Наприклад, антропометричні дані, вага тощо.

   – Все це дуже важливо. Значення мають і зріст, і вага. Великі габарити – це не найкращий варіант і для «верхнього», і для акробата взагалі. Причому незалежно від статі і віку. Зрозуміло, чим менше зріст і вага у верхнього партнера, тим легше складу виконувати складно-координаційні елементи. Наприклад: подвійні і потрійні сальто, стійки на одній і двох руках тощо.

   – Спортсменам доводиться дотримуватися спеціальних дієт?

   – Так. Спортивне харчування ще ніхто не відміняв – воно присутнє у кожному виді спорту. Акробати в першу чергу уникають вуглеводних і жирних продуктів. Таким чином вони контролюють вагу.

   – Ваш вид спорту – технічно складний. Щоб вийти на високий рівень, юнакам і дівчатам доводиться долати багато перешкод. Для досягнення результату потрібен особливий «бійцівський» характер, сила волі?

   –  Не тільки. Багато чого залежить й від психологічних моментів. Акробатична майстерність досягається завдяки складній взаємодії між кількома спортсменами. Як правило, вони мають абсолютно різні характери, і завжди комусь щось не подобається. Тому важливо сформувати у партнерів психологічну сумісність.

   – Як і в багатьох інших видах спорту, в акробатиці чимало початківців швидко кидають займатися. Чи варто їх утримувати?

   – Багатьох школярів тягне до комп’ютерів, вони прагнуть погуляти тощо. Ми намагаємося пояснювати дітям перспективи у спортивній акробатиці, зацікавлюємо тренувальним процесом.

   – Як відомо, окрім суто змагальних успіхів, успішні акробати після завершення спортивної кар’єри можуть реалізувати себе й у іншій сфері – на сцені. Приміром, у всесвітньовідомих цирках …

   – Це залежить не лише від бажання наших спортсменів. В закордонних цирках також існують параметри відбору артистів. Вони повинні вміти виконувати певні елементи для створення яскравих циркових акробатичних номерів.  Дійсно, багато українських акробатів працюють в американських, канадських та європейських цирках.

Спортивна династія Голяків

   – Розкажіть, будь-ласка, про свою спортивну родину.

– Батько Леонід Давидович – один із засновників спортивної акробатики на Вінниччині. Він дає поради, ділиться багатим досвідом. Все ж тато півсторіччя працював у спортивній акробатиці.

Моя дружина Наталія Голяк два роки тому стала виконувачем обов’язків директора Вінницької обласної ДЮСШ зі складно-координаційних видів спорту, де культивуються спортивна акробатика, стрибки на акробатичній доріжці і стрибки у воду.  На  адміністративній роботі вона вже 22 роки, тобто має значний досвід.

19-річний син Володимир спортивною акробатикою займається з шести років.  Він виступає у змішаній парі. Володимир Голяк – майстер спорту України, посів 5-те місце на Всесвітніх змаганнях у 2018 році (Бельгія), багаторазовий чемпіон України. Наразі син готується до чемпіонату світу.

   – Спільна справа, безумовно, зміцнює родину. Вдома із Наталією часто обговорюєте спортивні питання?

– Мій робочий день розпочинається з 8.30 ранку. Приїжджаю додому зазвичай о 21-й годині. Після цього ще й говорити про акробатику?! Хоча, безумовно, бувають робочі ситуації, які доводиться обговорювати протягом дня та навіть ввечері.

   – Чим вдома займаєтеся у вільний час?

– Акробатикою (сміється – авт.). Взагалі вільного часу дуже бракує. Навіть зараз, під час карантину. Як старший тренер національної збірної, я займаюся організаційною та методичною роботою, дистанційним тренувальним процесом, а також консультаціями спортсменів.

Також я є членом технічного комітету Міжнародної федерації гімнастики. В силу цього теж є робочі моменти: відеоконференції, коректування графіку змагань. Нині з’явилися неочікувані додаткові клопоти. На чемпіонат і Кубки світу, які вже перенесені, оформлював багато документів для спортсменів збірної команди України. На ці змагання заздалегідь були придбані квитки, здійснена оплата за проживання у готелях  тощо. Тепер доводиться виправляти цю ситуацію, яка пов’язана із карантином у всьому світі.

Олімпійські перспективи акробатики

   – Спортивна акробатика – поки що неолімпійський вид спорту. На Вашу думку, які вона має олімпійські перспективи?

– Наш вид спорту вже було представлено на III Юнацьких Олімпійських іграх 2018 року. В їх рамках проходили змагання серед змішаних пар. І представники України стали там призерами. Тому ми дуже сподіваємося, що в найближчому майбутньому й дорослі зможуть брати участь в Олімпіадах.

   – Що для цього бракує?

– Необхідно відповідати вимогам Міжнародного олімпійського комітету і Міжнародної федерації гімнастики, куди входить спортивна акробатика. Поки що складно сказати, яких параметрів їм не вистачає. Хоча наш вид спорту – один із найбільш видовищних. Тому сподіваємося, що в 2024 або в 2028 році акробатика вже повноцінно увійде до «олімпійської родини»!

   – У Вінниці та інших містах акробати часто-густо відкривають різні спортивні та офіційні заходи, демонструючи свою майстерність. Тобто Ваш вид спорту ще й успішно презентує регіон і країну в цій якості …

– Так, це вірно. Але я зверну увагу на інший аспект. Спортивна акробатика – це один із пріоритетів серед неолімпійських видів спорту в Україні. Ми гідно представляємо нашу країну на міжнародному рівні. Наші збірники завжди з успіхом беруть участь у Всесвітніх та Європейських іграх, здобувають там медалі.

   – Саме у Вашому рідному місті Вінниці діє центр підготовки збірної команди України. База відповідає сучасному рівню?

– В спорткомплексі «Авангард» орендуємо спортивний зал. Там є акробатичні килими ( один із них відповідає міжнародним стандартам), акробатична доріжка та два батути. Для нормальної підготовки – достатньо. Але для кращого результату бажано мати ще один ліцензійний килим, батут та сертифіковану доріжку. Тоді й результати наших спортсменів піднімуться на вищий рівень. Недостатня кількість сертифікованого інвентарю зводить нанівець проведення міжнародних змагань.

В інших містах України, де культивується наш вид спорту (приміром, у Києві, Львові, Дніпрі, Одесі), немає ліцензійного обладнання для спортивної акробатики. В регіонах є багато перспективних акробатів, але через брак сучасних залів та взагалі відповідної матеріально-технічної бази виводити їх на високий рівень дуже непросто.

Вісім нагород на чемпіонаті Європи

   – Збірна України зі спортивної акробатики фінансується в повному обсязі?

– На сьогоднішній момент – більш-менш нормально. Що буде після завершення карантину – поки що ніхто не знає. Але завжди хочеться більшого. Нам бракує достатньої кількості зборів національної команди.

Не вистачає й спеціалізованого акробатичного обладнання. Є лише один спортивний килим, який ліцензований Міжнародною федерацію гімнастики. Він знаходиться у Вінниці. Але зрозуміло, що лише один ліцензований килим на всю країну – це дуже мало. До речі, разом із доставкою він коштував близько 50 тисяч євро.

   – На чолі збірної України Ви почали впроваджувати деякі новації?

– Спорт, як і взагалі життя, не стоїть на місці. З’являються нові тенденції у підготовці  спортсменів і нові правила, під які потрібно підлаштовуватися та адаптуватися. Виходить це у нас непогано, про що красномовно свідчать результати на міжнародній арені. Приміром, торік на чемпіонаті Європи в Ізраїлі представники збірної України здобули вісім нагород.

   – Скільки спортсменів нині входить до збірної країни?

– До штатної збірної команди – 16 акробатів. А загалом до команди України – 26 спортсменів. В ній представлені Київ, Вінниця, Львів, Дрогобич, Луцьк, Дніпро, Одеса. Географія збірників постійно коливається, адже регулярно міняються покоління наших спортсменів. До дорослої команди входять акробати від 15 років і старші.

   – На кого із лідерів збірної покладаєте найбільші сподівання?

– В міжнародних змаганнях не можна на 100 % передбачити, хто боротиметься за п’єдестал пошани. Хоча надії покладаємо на вінницьку трійку (МСУМК Олена Вихованець, Ірина Хижняк, Інна Капланська),  чоловічу пару ( МСУМК Богдан Пограничний, Данило Стецюк), змішану пару ( МСУ Володимир Голяк, Вікторія Демура), жіночу пару із Дрогобича (МСУМК Олександра Табачинська, Юлія Пилипяк), чоловічу четвірку зі Львова (МСУМК Станіслав Кукурудз, Юрій Савка, Юрій Пуш, Тарас Яруш), жіночу трійку з Луцька (МСУМК Дарина Пом’яновська, Олександра Мальчук, Вікторія Куніцька) . Всі вони були призерами Кубків світу і чемпіонату Європи.

Перенесені Кубки і чемпіонат світу

   – Які міжнародні старти скасовані або перенесені в зв’язку із пандемією?

– Два Кубки світу (у Болгарії і Бельгії) та чемпіонат світу (у Швейцарії). Всі ці змагання мали пройти у квітні-травні. Тепер вони перенесені. Але на які дати, поки що ніхто не знає. За попередньою інформацією, світові змагання пройдуть вже наступного року.

   – Наші спортсмени сприйняли скасування світових змагань спокійно?

– Всі вони активно готувалися до міжнародних стартів. Адже найближчий чемпіонат світу матиме статус відбіркового на Всесвітні ігри. Вони пройдуть у липні 2022 року у Бірмінгемі (США).У нас є можливість здобути п’ять ліцензій із різних видів акробатики: жіночих, чоловічих і змішаних пар, жіночих трійок та чоловічих четвірок.

   – Як в умовах карантину велася підготовка до відповідальних стартів?

– Кожен спортсмен працював у онлайн-режимі. Використовували «Скайп» і «Вайбер». Для акробатики займатися дистанційно дуже складно, адже на звичайних тренуваннях відбувається групова робота. Це – складно-координаційний вид спорту. У ньому потрібно, щоб спортсмени відпрацьовували навички у парах, трійках і четвірках.

   – Все ж можна було відпрацьовувати певні елементи наодинці, в домашніх умовах?

– Це неможливо. Для нормальних занять потрібен спеціалізований зал, лонжі та мати для страховки.

Михайло ШАФІР

SHARE