В лютому у Вінниці стартує новий сезон із хокею з шайбою. Які
саме змагання проходитимуть у нашому місті, коли можна
очікувати відновлення професійної команди і якими можуть бути
наслідки ймовірного демонтажу ковзанки у Центральному парку?
Про все це розповідає президент Вінницької обласної федерації
хокею, засновник хокейної спортшколи «Патріот» і водночас
капітан ХК «Маяк» Володимир Давидюк.
Чекаємо подільського дербі
Жеребкування відкритого чемпіонату міста серед аматорів пройде
шостого лютого. Турнір розпочнеться приблизно через тиждень
після цього і фінішує перед Новим роком. Вже відомо, що на старт
вийдуть сім команд. Це вінницькі «Маяк», «Арсенал», «Спартак»,
«Гайдамаки», «Юність» і «Мегамолл». А також вперше – колектив
із Хмельницького «Проскурів».
– Торік в нашому чемпіонаті брали участь шість команд. Цього
року додалися хмельничани. Це має додати турніру інтриги, – каже
Володимир Давидюк.
Вхід на матчі, як і раніше, буде вільним. Поєдинки переважно
починатимуться о 21.00. Лише ігри стадії плей-офф (наприкінці
сезону) стартуватимуть у більш зручний для вболівальників час.
Тоді на матчах спостерігається майже аншлаг.
Переважно в складах команд гратимуть досвідчені аматори і навіть
ветерани. Конкуренцію їм може скласти колектив «Юність», за
який на майданчик виходитимуть 20-річні випускники вінницької
хокейної школи «Патріот». Серед учасників турніру будуть й гравці
з іменем.
– Приміром, учасник молодіжного чемпіонату світу (в складі
збірної Білорусі) Володимир Сачко виступатиме за «Юність». На
вінницький лід вийде й колишній хокеїст «Динамо» (Харків)
Євгеній Цепляєв, – інформує президент обласної федерації хокею.
Де грати?
Планується, що всі ігри чемпіонату Вінниці проходитимуть в
«Льодовому клубі», якщо власник його не продасть – такий варіант
нині розглядається. Тоді не виключений демонтаж ковзанки і
перенесення її в інше місто України.
Керівництво обласної хокейної федерації запевняє, що буде
протистояти цьому неприємному для спортсменів процесу.
– Є кілька варіантів розв’язання цієї ситуації. По-перше, можна
знайти іншого інвестора для «Льодового клубу». По-друге,
альтернативою є каток «Мегамоллу». Можна перемістити базу
вінницького хокею туди. Водночас проблемою є те, що лід в
«Мегамоллі» заливається в жовтні, а вже в березні розморожується.
В інший час там діє роликова арена. Але півроку на катку для
підготовки повноцінних гравців нам явно недостатньо, –
підкреслює Володимир Давидюк.
На озері і річці
У зимовий час вінницькі хокеїсти тренуються не лише в закритих
ковзанках, але й просто неба. Вони облаштували імпровізовані
майданчики на Вишенському озері і Південному Бузі. Ворота
роблять із підручних матеріалів.
У радянські часи ковзанки взимку заливали чи не у кожному дворі.
Тоді гра із шайбою була на піку популярності і, зрозуміло,
масовості. Чи не має бажання у керівників нашого хокею відновити
ці традиції?
– Якщо б погодні умови дозволяли, ми б цим зайнялися. Зокрема,
розсилали б волонтерів із шлангами по дворах. Але майже всі
останні зими – теплі, тому ми ще до цього не дійшли, – пояснив
Володимир Давидюк.
Нагадаємо, поки не побудували «Льодовий клуб», в Центральному
парку на тому місці заливали каток. Наша федерація тоді
відремонтувала хокейний майданчик: відновила бортики,
облаштувала ворота тощо. І років п’ять поспіль там проходили
місцеві змагання. Саме тоді хокей у Вінниці і почав
відроджуватися.
Головна мрія
Вже близько восьми років у нашому місті немає хокейної команди
вищої ліги чемпіонату України. Тобто професійного клубу. Це
велика проблема керівників спортшколи «Патріот», адже її
випускникам бракує мотивації.
– У нашому місті двічі створювали професійний клуб. «Патріот»
переважно складався із вінничан-аматорів, лише кілька гравців до
того були професіоналами. А ось у «Гайдамаках» виступали чимало
легіонерів. Головна задача і мрія обласної федерації – відновити
клуб майстрів у Вінниці! Але для цього потрібні значні фінанси. Як
мінімум, п’ять мільйонів гривень на рік. Такі цифри
оприлюднювали керівники клубів вищої ліги, – продовжує
Володимир Давидюк.
Професійні хокейні клуби в Україні фінансуються по-різному.
Приміром, на Херсонщині команду, де переважно грають
легіонери, повністю утримують з обласного бюджету. А ось
київський «Білий барс» пішов іншим шляхом. На думку
Володимира Давидюка, більш правильним.
– Бюджетну підтримку має школа-інтернат «Білого барсу». А в
професійній команді грають її випускники, починаючи із 16-и
років. Таким чином виховується молоде покоління спортсменів, і
водночас витрати є набагато меншими. Бо на утримання молоді
витрачається менше коштів, ніж на досвідчених майстрів, – вважає
Володимир Давидюк. – Тому й ми ведемо перемовини в схожому
напрямку. Для початку хочемо відкрити хокейний клас у
педагогічному коледжі. Згодом його вихованці зможуть стати
кістяком вінницької команди майстрів.
У США і Білорусі
В інших всеукраїнських змаганнях вінницькі чоловічі клуби поки
що брати участь не збираються. Раніше вони грали у регулярному
відкритому чемпіонаті Києва, але відмовилися, бо його рівень
останнім часом дещо впав.
Торік вінницька команда «Маяк» заявилася на чемпіонат України
серед аматорів, в якому виступали переможці регіональних
змагань. Чинний чемпіон Вінниці тоді зупинився у кроці від
медалей.
– Програли в напруженому півфіналі із рахунком 1:2. А на матч за
бронзу сил вже забракло, і ми залишилися четвертими, – згадує
капітан «Маяка» Володимир Давидюк.
В спортшколі «Патріот» тренуються діти віком від шести до 12
років. Вони із перемінним успіхом виступають у Придніпровській
хокейній лізі.
Низка вихованців вінницького хокею грає на більш високому рівні.
Приміром, Микита Белік виступає у США, але поки не в
Національній хокейній лізі (НХЛ), а в іншій. Денис Мостовий і
Станіслав Ординський, які починали у Вінниці, зараз у ХК
«Донбас» і збірній України. Брати Анатолій і Олександр Резюки – в
складі «Білого барсу», Ілля Прусський – у «Динамо» (Мінськ).
