У м. Павловський Посад (Росія) відбувся Кубок європейських чемпіонів з індорхокею (хокею на траві в приміщенні) у групі «Трофі», другій за значенням. Вінницю там представляв чемпіон України – клуб «Олімпія-Колос-Секвоя-ШВСМ». На жаль, підопічні головного тренера національної збірної Павла Мазура посіли сьоме місце серед восьми команд і опустилися в нижчий дивізіон – «Челленджер-1». Наставник розповідає про причини цього результату, ділиться подробицями змагання, підбиває підсумки індорхокейного сезону та інформує про вінницький міжнародний турнір з хокею на траві.

– Нам вкотре не пощастило з жеребкуванням. У нашій підгрупі в Кубку європейських чемпіонів були зібрані найсильніші колективи. Це чемпіон Голландії (в цій країні хокей на траві є національним видом спорту) ХК «Амстердам»; господарі з ХК «Динамо-Електросталь», (Московська область), майстерність яких щороку зростає; і чемпіон Франції ХК «Камбраї» – досвідчена, але водночас доволі вікова команда.

Важлива причина нашого не найкращого виступу – зміна поколінь, яка проходить у команді. Зокрема, зі складу, який у 2015 році виступав у КЄЧ і виборов бронзові нагороди в дивізіоні «Трофі» в Копенгагені (Данія), залишилося лише два хокеїсти. Далося взнаки і ламінатне покриття залу в Павловському Посаді. На ньому наші гравці постійно ковзали, що заважало конструктивним діям, – починає розповідь Павло Мазур.

– Павле Михайловичу, розкажіть про виступи вашого клубу на груповому етапі КЄЧ.

– В перший день турніру ми змагалися проти чемпіонів Голландії і Росії. На голландців, як на фаворита, не змогли психологічно налаштуватися і поступилися з рахунком 1:8. Грою хлопців я був незадоволений, адже нічого серйозного ми так і не змогли протипоставити. Водночас проти потужних клубів з Нідерландів ми грали аналогічним чином й минулими роками.

В матчі з динамівцями наші хокеїсти виглядали набагато краще, але також поступилися з рахунком 0:6. Тут далася взнаки погана реалізація створених гольових ситуацій.

Наступного дня ми проводили завершальний матч групового турніру проти французів, які перед цим також поступилися голландцям і росіянам. Переможець цього двобою міг претендувати на 5 – 6 місця за підсумками турніру, тобто на збереження прописки в дивізіоні «Трофі». Ми звернули увагу, що ХК «Камбраї» добре захищається і працює на контратаках. Обрали відповідну тактику, що призвело до нічийного результату 1:1, який є нетиповим для індорхокею. Справа в тому, що обидві команди приділили основну увагу обороні і вичікували помилок суперників. У другому таймі ми пропустили, але через кілька хвилин після розіграшу штрафного кутового удару зрівняли рахунок.

– Що трапилося в стикових іграх?

– Там ми проводили поєдинки з командами, які посіли 3-е і 4-е місця в іншій підгрупі. На матч з ХК «Атлетико» (Лісабон, Португалія) робили особливу ставку. До 32-ї хвилини (гра триває 40 хвилин – авт.) все йшло за нашим сценарієм, ми перемагали з рахунком 5:2. За 8 хвилин до кінця хлопці почали невиправдано фолити, суддя видалив двох наших хокеїстів з майданчику. Це в підсумку дало можливість португальцям зрівняти рахунок – 5:5. «Атлетико» – дуже технічна команда, що допомогло їй в більшості виправити становище.

Щоб зберегти прописку в дивізіоні «Трофі», нам було конче необхідно перемагати в заключному поєдинку – проти ХК «Мінськ» (Білорусь). В той же час суперників влаштовували й нічия. До речі, за мінчан грали два вінницькі легіонери – основний воротар Ярослав Гордей і захисник Дмитро Луппа. В першому таймі наші хокеїсти виконали ігровий план і повели в рахунку – 2:1. Але другий тайм, як і в інших матчах цього турніру, залишився за суперниками. Вже на 24-й хвилині білоруси зрівняли рахунок. Я взяв тайм-аут, щоб внести у гру відповідні корективи. Але на 30-й хвилині «Мінськ» вийшов вперед. Тому за чотири хвилини до фінального свистка було ухвалено рішення замінити воротаря на шостого польового гравця, адже нам було потрібно забивати двічі. На жаль, це не принесло бажаних плодів, натомість суперники двічі вразили порожні ворота – 2:5. Отже, ми посіли 7-е місце, випередивши лише французів. Вище нас опинилися португальці – 6-е місце, білоруси – 5-е, бельгійці – 4-е, шотландці – бронзові призери, росіяни – срібні, голландці – чемпіони. Тепер наступного сезону «ОКС-ШВСМ» гратиме в дивізіоні «Челленжер-1» (третьому за значенням) Кубка європейських чемпіонів. Всього таких дивізіонів п’ять.

– Як у Росії приймали наших спортсменів в зв’язку зі збройним конфліктом на сході України?

– Наприкінці минулого року ми брали участь в міжнародному турнірі «Підмосковні вечори» в Електросталі. Як тоді, так і зараз, в Павловському Посаді, не було жодного натяку на політику. І російські організатори, і пересічні вболівальники добре ставилися до нашої команди. За три дня перебування «ОКС-ШВСМ» ми не почули жодного поганого слова на адресу України і українців. До речі, Палац спорту в Павловському Посаді вміщує 1,5 тисячі глядачів. На матчах господарів він був повністю заповнений.

– Індорхокейний сезон завершено. Будь-ласка, окресліть його основні підсумки.

– Безумовно, виступ «ОКС-ШВСМ» в КЄЧ є не найкращим. Ніхто не міг очікувати, що на турнірі в Росії ми не виграємо жодного поєдинку. З 2005 року наш клуб грав у дивізіоні «Трофі». За цей час ми п’ять разів були бронзовими призерами, а в 2013 році в Австрії посіли друге місце і піднялися в найвищий дивізіон «Чемпіоншип». На жаль, тоді на турнірі в Англії нам не вдалося затриматися у вісімці найкращих команд Старого світу – сьоме місце і виліт знову в «Трофі». Сподіваємося наступного року підвищитися в класі і повернутися в цей же дивізіон.

Збірна України на чемпіонаті Європи вирішила задачу-мінімум – закріпилися в дивізіоні «Трофі» чемпіонату Європи. Зокрема, на змаганні в Португалії вона посіла п’яте місце.

Водночас на внутрішній арені команда «ОКС-ШВСМ» в 17-й раз поспіль  стала чемпіоном України з індорзокею. З 1998 року, коли було створено наш клуб, ми ще нікому не віддавали чемпіонство.

– Чи є надії на покращення індорхокейної бази?

– Незважаючи на наші успіхи на євроарені, питання матеріальної бази не вирішується. У Вінниці немає навіть одного сучасного збірно-розбірного покриття для індорхокею (його можна покласти на 2 – 3 місяця в будь-якому спортзалі), не кажучи вже про Палац спорту. Без цього немає підстав претендувати на те, щоб вийти до елітного дивізіону Кубка європейських чемпіонів і надовго закріпитися там.

– Коли починається сезон хокею на траві?

– Після нетривального відпочинку команда на 10 днів їде на навчально-тренувальний збір у Берегово (Закарпаття). Після повернення до Вінниці почнемо тренуватися на нашому стадіоні в Центральному парку культури і відпочинку. 5 – 7 квітня почнеться друге коло чемпіонату України з хокею на траві.

Але стартує літній сезон ще наприкінці березня. Зокрема, з 31 березня по 3 квітня в нашому місті пройде міжнародний турнір. Він присвячений ювілейній даті. Адже саме 31 березня виповнюється 35 років вінницькому хокею на траві. Планується, що в змаганні візьмуть участь чемпіон Білорусі ХК «Мінськ», володар Кубка Білорусі ХК «Брест» і команда з Коростеня (Житомирська область) і «ОКС-ШВСМ». У турнірі мав взяти участь і азербайджанський клуб, але з фінансових причин він не приїде до нашого міста.

 

2010_06_19_b4 2010_09_01b3 мазур хокей Россия