Протягом  24 липня – 9 серпня 2020 року у місті Токіо (Японія) мали відбутися ХХХІІ літні Олімпійські ігри. У зв’язку із пандемією коронавірусу, 24 березня 2020 року Міжнародний Олімпійський Комітет, після наради Прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе та голови МОК Томаса Баха, ухвалив рішення про перенесення Олімпійських ігор 2020 на 2021 рік. Вони відбудуться з 23 липня по 8 серпня. Попри це, вінничани мають знати і пам’ятати олімпійців нашого краю, які захищали честь своєї країни на Олімпійських іграх попередніх років та давали нам привід гордитися тим, що ми українці. 

     В олімпійський рік відділення Національного олімпійського комітету України у Вінницькій області спільно з управлінням фізичної культури та спорту Вінницької обласної державної адміністрації розпочинає марафон #олімпійцівінниччини, у межах якого будуть висвітлені досягнення чемпіонів та призерів Олімпійських ігор нашого краю за час незалежності України, видатних спортивних особистостей Вінниччини, які прославили нашу країну на міжнародній арені і в честь яких піднімався Державний Прапор та звучав Державний Гімн України!

Денис Солоненко

Майстер спорту України Міжнародного класу з боксу

Учасник ХХХІ Олімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро

Багаторазовий призер Чемпіонатів та Кубків України

Бронзовий призер світового ліцензійного турніру у Венесуелі

     Денис Солоненко народився 25 жовтня 1992 року у місті Вінниці. Ще змалку полюбив спорт і захоплювався різними його видами. Займався футболом, легкою атлетикою, а вже з дванадцяти років розпочав тренування із боксу. «Це вийшло зовсім випадково. Однокласник запропонував мені піти із ним на тренування – я погодився. Там мені сподобалося і я вирішив залишитися у цьому виді спорту», – розповідає вінничанин. Його першим тренером став Віктор Мартинюк.

     Через два роки тренувань Денис змінив тренера. Як зазначає сам спортсмен, у зв’язку зі зміною місця роботи Віктора Мартинюка, йому потрібно було добиратися на тренування 1,5 години. На заняттях із боксу було два-три спортсмени через, що у олімпійця просто не було прогресу. Тоді спільним рішенням спортсмена і його наставника стала зміна тренера – ним став Микола Маньковський.

Перші виступи на чемпіонатах України

     За словами Дениса Солоненка, перші серйозні результати він почав показувати тільки у сімнадцять років. «Причиною став пізній прихід у цей вид спорту, а також вплинула зміна тренерів. Виступаючи серед школярів та юнаків, я нічого не зміг продемонструвати. Результати прийшли тільки у виступах серед молоді», – розповідає боксер.

     У 2009 році він став бронзовим призером Чемпіонату України серед молоді, тоді ж і потрапив до складу Молодіжної збірної команди України. У цьому ж році Денис Солоненко виграв «Турнір сильніших», на який приїжджають вісім найсильніших боксерів країни відповідної вагової категорії.

     Вже у 2010 вінничанин поїхав на свій перший Чемпіонат України серед дорослих, що відбувався у місті Харкові. На тому турнірі майбутній олімпієць став бронзовим призером. «Тоді мені було сімнадцять років і я ще входив до складу Молодіжної команди. Тренер запропонував мені виступити на Чемпіонаті Вінницької області серед дорослих. Я виграв там і отримав можливість поїхати на Україну», – зазначає Денис Солоненко.

     Тоді третя сходинка на Чемпіонаті України не давала можливості потрапляння до складу Національної збірної команди. Третього боксера, що входив до основного складу обирав тренер і тоді Денис Солоненко потрапив тільки до резервного складу.

     Наступний рік спортсмен повністю пропустив через травму і зміг повернутися до професійної кар’єри у 2012.

Карєра в «Українських отаманах»

     «На той момент я багато працював, щоб забезпечити себе, оплатити навчання. Часу на тренування взагалі майже не залишалося і я всерйоз думав над тим, щоб завершити кар’єру. Тоді за збігом обставин мені вдалося залишитися у спорті. У Всесвітній серії боксу виступала команда «Українські отамани». У моїй ваговій категорії незмінним боксером був Олександр Гвоздик, але у тому році він отримав травму. Другий номер також травмувався і тоді мене, як бронзового призера Чемпіонату України викликали на збір. Я провів спаринг, а третій номер команди у цій категорії відмовився від участі в подальших боях і вибір впав на мене. Я без усіляких сумнів погодився», – розповідає боксер.

     Тоді він тренувався по три-чотири рази на день, покращуючи свої професійні навички. За словами вінничанина, під час своєї кар’єри в «Отаманах» він зрозумів, що до цього моменту його тренування були простою фізкультурою.

     Попри те, що в особистих виступах йому нічого серйозного за цей період досягти не вдалося, спортсмен отримав великий досвід, який допоміг йому в подальшому покращити свої результати на Всеукраїнських та міжнародних турнірах.

Повернення з «Отаманів»

     Після виступів в «Українських отаманах», за словами спортсмена, його результати і взагалі самі бої стали кращими. Попри це, у 2012 році на Чемпіонаті України він став жертвою несправедливого суддівства і навіть не потрапив у призи.

     Тоді ж Денис Солоненко вирішив завершити спортивну кар’єру. Не дала йому це зробити майбутня дружина, Заслужений майстер спорту України зі спортивної акробатики Марина Шевчук, з якою він познайомився у 2013 році.

     У наступному році він багато тренувався, знову поїхав на Чемпіонат України, де став третім і тепер уже потрапив до складу Національної збірної.

     У 2015 році Денис Солоненко став чемпіоном України, переможцем Кубку України. Тоді ж відбувався відбір на Олімпійські ігри 2016 року. Його проводили на Світових ліцензійних турнірах.

     За словами вінничанина, у той момент в його вагову категорію перейшов Олександр Хижняк і саме йому дали можливість виступити на цих змаганнях, хоча із самим Денисом Солоненком він навіть і не боксував. Сам вінничанин виступав у Всесвітній серії боксу, завдяки якій можна було пройти відбір на ліцензійні турніри.

Здобуття ліцензії на Олімпійські ігри

     Провівши свої бої у Всесвітній серії боксу, Денис Солоненко відібрався на Світовий ліцензійний турнір у Венесуелі. Він відбувався у кінці травня 2016 року. Там вінничанин став бронзовим призером, програвши у півфінальному бою професійному боксеру, колишньому чемпіону світу (у той рік дозволили виступи на таких турнірах професійним боксерам).

     Вже через чотири тижні після завершення цих змагань потрібно було летіти на Олімпіаду в Ріо-де-Жанейро. Попри серйозні зміни часових поясів, спортсменів повернули в Україну, не давши можливості підготуватися у Венесуелі (як зазначає Денис Солоненко, боксери і тренери хотіли провести збори там, щоб пристосуватися до клімату і спокійно летіти в Бразилію).

     Після повернення до дому, вінничанин тиждень потратив на акліматизацію. Далі провели збори на базі у Кончазаспі і полетіли на Олімпійські ігри, де знову довелося багато часу виділити на адаптацію до клімату і зміни часових поясів.

Виступ на Олімпійських іграх

     «Я розумів, що мій пік спортивної форми уже минув. Оскільки я її набрав на Світовому ліцензійному турнірі у Венесуелі, а з того моменту вже пройшло більше місяця. До того ж постійна зміна часових поясів ніяк не могла позитивно вплинути на результати», – зазначив вінничанин.

     Олімпієць програв свій бій в 1/16 фіналу за рішенням суддівської колегії.

Післяолімпійські виступи

     Після повернення з Олімпійських ігор Денис Солоненко відразу ж розпочав підготовку до Чемпіонату України. На ньому він став другим і знову ж почалися тренування, цього разу до Світового турніру у Болгарії (січень 2017 року).

     Ще на Чемпіонаті України вінничанин відчував серйозну біль у плечі, а при підготовці до виступів у Болгарії вона тільки збільшувалася. У подальшому виявилося, що у нього розірвані сухожилля і потрібна операція.

     Після неї спортсмен відновлювався і розпочав підготовку до наступних турнірів. У тому ж 2017 році він поїхав на Кубок України, де став переможцем, а на Чемпіонаті України здобув срібну медаль.

Сім’я та захоплення

     «Мої батьки Віктор і Тетяна ніяк не пов’язані зі спортом. Вони не були професійними спортсменами і нейтрально ставилися до моїх занять боксом», – розповідає спортсмен.

     Ось як він розповідає про свої захоплення: «З дитинства ходив із батьком Віктором на риболовлю і так у мене й з’явилося це хобі».

     У 2017 році у нього народилася донька Марія. Як зазначає сам боксер, у неї вже є своя перша медаль: «Проводився забіг на сто метрів для дітей «Open Kids». Ми її зареєстрували, а там усім учасникам давали пам’ятні медалі».

Порада олімпійця

     Хочу порадити спортсменам, позбутися поганих думок, які заважають тренуватися. Для цього потрібно віддаватися повністю своїм заняттям, аби потім не думати про те, що десь не до кінця відпрацював, десь пошкодував себе. Можливо спорт і не принесе великих здобутків і великих грошей, але він обовязково подарує багато друзів та знайомих.

SHARE