З 20 по 23 липня у Вроцлаві (Польща) відбувалися змагання з сумо
в рамках X Всесвітніх ігор – найпрестижніших змагань 4-річчя з
неолімпійських видів спорту. У них взяли участь представники
понад 100 країн. Вінницька борчиня-сумоїстка Світлана Тросюк
стала чемпіонкою у ваговій категорії до 65 кг.
26 липня у Вінницькій ОДА відбулося нагородження Світлани
Тросюк та її тренера Важі Даіаурі. Від обласної влади чемпіонка
отримала сертифікат на 100 тисяч гривень, а наставник – на 20
тисяч. Нагороджував заступник голови ОДА Олександр Крученюк.
На заході також були присутні начальник облспортуправління
срібний олімпійський призер Сергій Чернявський і його заступник
Олександр Олійник.
– Це найкраще досягнення вінницьких спортсменів за всю історію
Всесвітніх ігор. Крім того, Світлана Тросюк успішно займається
тренерською діяльністю. Раджу чемпіонці ніколи не зупинятися на
досягнутому, щоб кращі вихованці навіть перевершили її, – сказав
Олександр Крученюк.
– Всесвітні ігри – це майже, як Олімпійські ігри, на яких я був.
Перемогти на таких змаганнях з неолімпійських видів також дуже
важко, – прокоментував Сергій Чернявський.
– Досягти успіху вдалося за підтримки спорткомітету Вінницької
міської ради і спортуправління Вінницької ОДА, – сказав Важа
Даіаурі. – Після перемоги емоції нас переповнювали. Тоді й
ставлення до нас з боку еліти світового сумо стало зовсім іншим,
дуже шанобливим.
Світлана Тросюк розповіла про свої досягнення та відповіла на
запитання.
– Я з дитинства мріяла підкорити світову вершину. Це вже не перші
мої Всесвітні ігри, на таких дебютних змаганнях я стала четвертою.
Але тоді була набагато молодшою. Зараз мала значно більше
досвіду. Важко було зараз в першу чергу морально, я сильно
переживала. Найбільш складно було після двох перемог чекати
сутички за вихід до фіналу, але мені сильно допоміг тренер. Дуже
важливо, щоб наставник допомагав на таких серйозних змаганнях.
– Світлано, кого Ви перемогли на шляху до «золота»?
– У всіх вагових категоріях було по 16 спортсменок. Я перемогла
суперниць із Бразилії, Норвегії, Росії і Японії (за вихід до фіналу).
Найскладнішим був поєдинок з росіянкою, а також бій з японкою.
Бо сумо в Японії, як відомо, національний вид спорту. Перед цією
сутичкою тренер радив: «Тільки йди вперед! Не стій!». В фіналі я
постійно чула голос Важі Даіаурі, і це мені дуже допомагало.
– Багато-хто вважає, що сумо – нежіночий вид спорту …
– Я займаюся сумо зі шкільних років. Поїхати на перший чемпіонат
Європи мені фінансово допомагала вся школа, і раділи медалі
також разом. Наш вид спорту – досить цікавий, він подобається
багатьом дівчатам. І займаються їм не лише важковики-чоловіки,
але й тендітні представниці слабкої статі.
– Розкажіть про свою тренерську роботу.
– Треную дітей вже з 18 років. Приймаємо учнів з шести років, а
інколи й навіть з чотирьох. Загалом у нас займається понад 100
юних сумоїстів. Є багато сильних борців, які є призерами України
та навіть вигравали чемпіонат Європи.
Але перед Всесвітніми іграми Важа Даіаурі три місяці заміщав
мене на тренуваннях. Це для того, щоб я могла двічі на день
готуватися до головних стартів 4-річчя. Дирекція школи № 5, де я
працюю, із розумінням до цього поставилася.
