Зустрічі із Коровієм щоразу проходять у спринтерському темпі, але не залишають відчуття поспіху. Навпаки, є в них головне (це розумієш вже після того, як прослухаєш запис, в якому ні додати ні відняти) – і точні акценти без “водички”, притаманної рідному політикуму, і місце для дотепного жарту. Працювати у такому темпі – не забаганка господаря головного будинку на Соборній, а скоріше, залізна необхідність переламного сьогодення. Жартівливе запрошення хорошою англійською до кави “Help yourself” – “Допоможи собі сам”, і як кажуть футболісти після першого удару по мячу – “поїхали!”

– Вінниччина досить успішно просувається по шляху соціально-економічного розвитку, важливою складовою якого спортивна сфера. Які завдання керівник області ставить перед спортивними функціонерами краю? 

– Програма розвитку фізичної культури і спорту до 2020 року – один з базових пріоритетів нашої стратегії. Підтримка фізичної культури і спорту з точки зору бюджетного фінансування зазвичай розглядається по залишковому принципу, і навіть зараз, коли відбувається процес децентралізації, зокрема й бюджетної, ситуація не змінилась. Тому, щоб виконати задачі децентралізації, ми вимушені відшукувати додаткові ресурси і направляти їх на збільшення фінансування спортивної сфери, збалансовуючи те коло видатків, яке б дало можливість розвиватись галузі. На наступній сесії обласної ради ми маємо ухвалити рішення щодо збільшення фінансування спортивної галузі Вінниччини на 5 млн грн., з яких 1,8 млн спрямовується на проведення тренувальних зборів, оздоровчих заходів, які організовує “Інваспорт”. Окрім цього, продовжуємо роботу, розпочату у 2015 році щодо придбання обладнання для ДЮСШ і з облаштування території навколо СДЮСШОР імені олімпійської чемпіонки Юлії Рябчинської. Плануємо також виділити 1 млн грн для придбання інвентарю у таких видах спорту як бокс, велосипедний спорт, на харчування спортсменів, допомогти громадським організаціям – обласним федераціям футболу, волейболу, хокею… Зрозуміло, що процес забезпечення спортивної сфери є доволі обємним, в якому вистачає проблем, адже процеси, які відбуваються в економіці України, безпосередньо впливають і на перспективи залучення приватних коштів, і на отриманні кредитів… У цій ситуації ми підставляємо нашому спорту плече, щоб разом пережити непростий час, досягти стабілізації і дивитись у завтрашній день з набагато більшим оптимізмом. Такий підхід сьогодні дуже потрібен і вінницькому, і загалом українському спорту.

– Які базові завдання Ви як керівник області ставите перед спортивними функціонерами Вінниччини? 

– Головна вимога полягає у тому, що спортивна галузь повинна розвиватись потужно настільки, наскільки це можливо за нинішніх умов. Сьогодні ми повинні не просто давати надію на краще майбутнє, а люди мають це дійсно відчувати! Керівники спортивних шкіл та їхні вихованці мають бути впевнені у невідворотності змін, у тому, що, незважаючи на важку ситуацію, вони не обділені увагою держави, у тому, що ми зацікавлені у покращенні ситуації і рухаємось вперед. Скажу відверто, що я – людина досить практична у питаннях, що стосуються економічного розвитку, тому базове завдання, яке я ставлю перед нашим управлінням фізичної культури та спорту ОДА, формулюється доволі просто: потрібно забезпечити поступ вперед, незважаючи на всі наші обєктивні складності і проблеми. Я знаю, що зараз є багато критики керівництва області, одне з яких – чому у місті Вінниця немає професіональної футбольної команди?

– Питання довгограюче, яке апріорі не знімається з повістки дня – певно, допоки ця команда не буде створена…

– Давайте виходити з того, що це має бути справді професіональний клуб, а не бюджетна організація, адже це зовсім різні рівні фінансування, і відповідно, різні можливості. Потрібно зрозуміти, що створення професіонального клубу не входить у коло повноважень органів державної і виконавчої влади. Ми готові підставити плече у частині перемовин, але ініціатива повинна іти від активних людей, які “горять” необхідністю вирішення цієї проблеми, які люблять футбол, і які дуже добре розуміють, що потрібно жертвувати чимось своїм заради забезпечення того реалізацію проекту, який є футбольної перед цими людьми є.

– Останнім часом відчутно збільшилась кількість всеукраїнських змагань з різних видів спорту, які проводяться у Вінниці. А зважаючи на успіх у матчевій зустрічі “Українських Отаманів” з “Китайськими Драконами”, Вінниця значно зміцнить свої позиції як боксерського центру України, що може зробити реальною перспективу виходу Вінниччини на міжнародний рівень організації спортивних змагань. 

– Якщо відверто, ми відчуваємо дуже великий інтерес до Вінниці у різних видах діяльності, і спорт не є виключенням. Певною мірою, це повязано із тими процесами, які відбуваються в Україні. Негативна ситуація на сході України змушує спрямовувати погляди на її центральну частину з точки зору проведення різних престижних змагань, і не тільки з боксу, але й з велосипедного спорту та інших видів спорту. Ця тенденція змушує вибудувати нову філософію розвитку фізичної культури і спорту нашого краю з урахуванням тих обєктивних обставин, що впливають загалом на розбудову країни. Якщо говорити про бокс, то тут очевидною є велика місія меценатів, які підставляють своє плече і сприяють розвитку цього виду спорту. Приємно говорити про те, що нинішні успіхи у боксі є поєднанням якісно побудованого процесу виховання талановитої молоді тренерами наших ДЮСШ – з одного боку, ініціативи приватного бізнесу – з іншого, і, як я вже говорив у нашій бесіді – виділенням місцевою владою додаткових ресурсів на покращення матеріально-технічної бази для ДЮСШ, які готують спортсменів високого рівня.

– Одним з найбільш актуальних у сегменті масового спорту є питання розвитку спорттовариств “Динамо”, “Спартак”, “Колос”, “Україна”, які згідно Закону, з нинішнього року фінансуються місцевими бюджетами. Відомо, що у багатьох областях виникли проблеми з фінансуванням, у деяких воно розраховане лише на І квартал. Яка ситуація на Вінниччині? 

– Якщо відверто, Ви торкаєтесь дуже болючої теми… Коли я був ще маленьким хлопчиком, то ходив у Тростянці на тренування ДЮСШ, яка мала безпосереднє відношення до “Колоса”. І коли минулого року стало відомо про зміну джерел фінансування громадських організацій, які раніше значною мірою отримували кошти з Фонду соціального страхування, дуже гостро постало питання знаходження коштів для ФСТ. І ми підставили плече у дуже непростий час шляхом збалансування обласного бюджету, причому частково у цій частині видатків ми вимушені дотувати з обласного і місцевих бюджетів. Ми постійно підтримуємо діалог з цими громадськими організаціями, і хочу сказати, що у нас у цьому є з ними порозуміння. Нас підтримує депутатський корпус, попри те, що є різні депутати, різні погляди. До того ж є деяка політична складова у підтримці тих чи інших організацій… Але здоровий глузд, як правило, перемагає, адже ми маємо справу з вихованцями ДЮСШ, які показують дуже високі результати, що є плюсом і для них самих, і для усієї Вінницької області. Ми підтримуємо громадські організації, і в минулому році підставили плече “Колосу”, досить істотно підтримавши у частині покращення стану спортивних споруд цього сільського спортивного товариства. Я переконаний, що ми будемо рухатись у цьому ключі і надалі.

– На січневій конференції обласної федерації футболу прийнято рішення про створення єдиної вінницької команди майстрів. Ваша думка з цього приводу – як ентузіаста футболу і як керівника області?

– Найбільше тішить те, що прийнято саме спільне рішення, адже протягом останніх 2-3 років були різні групи впливу, і ситуація розвивалась так, що вони не допомагали, а, скоріше, заважали одне одному. Моя позиція у цьому питанні принципова: я дійсно хочу, щоб Вінниччина мала футбольну команду майстрів, яка б достойно представляла наш край на високому рівні. Але, повірте, це дуже серйозна робота. Я особисто знаю, що організація футбольної команди – це величезна робота і колосальний рівень відповідальності, і зокрема – перед уболівальниками. Адже навіть організація команди, яка виступає на рівні області, вимагає не тільки відповідного фінансового забезпечення системна і відповідальна. Я позитивно сприймаю цю інформацію, але розумію, що попереду дуже багато роботи. Ми налаштовані підтримати громадський рух, але підкреслюю, що у цій частині відродження класного футболу ми очікуємо побачити, насамперед, дуже активну роль Федерації футболу Вінницької області.

– Що ж після проголошення цієї ініціативи слід очікувати далі? 

– Скажу простіше. Я не можу фінансувати з бюджету футбольний клуб, якусь приватну структуру. Ми можемо лише підтримувати громадські організації у виконанні конкретних завдань з розвитку футболу на Вінниччині. Наша точка зору проста і зрозуміла, бо зараз дуже багато спекуляцій щодо цього питання. Дехто каже: “Дай” – і все! Але ж очевидно, що голова обласної адміністрації не може дати грошей, які належить громаді, я маю право дати тільки з власної кишені. А що стосується бюджетних грошей, то є чітко визначена законом система рішень і процедур, яка не дозволяє з обласного бюджету фінансувати якісь приватні компанії чи приватні команди. Але якщо є написана програма, і виконавцем на сесії обласної ради затверджується громадська організація, у даному випадку – Федерація футболу Вінницької області, то з обласного бюджету можуть фінансуватись окремі заходи на виконання цього проекту. Якщо ми говоримо про футбол як бізнес, то прибутковим він може бути тільки тоді, коли команда виступає на міжнародному рівні із великим призовим фондом. Але якщо говорити про українські реалії, то проекти нижчого рівня не окупаються. Більше того, вони потребують постійної підпитки новими коштами для утримання футбольної команди хоча б для її відтворення. Тому тут дуже важливо знайти розумний баланс, і не забувати, що це – величезна відповідальність, у тому числі перед уболівальниками, гравцями, футбольними структурами і т.д. На жаль, ми маємо негативний досвід за часів, коли команда грала у І лізі… Я не вважаю, що це – футбол, це лише дискредитація самої ідеї спорту, і тому дуже розраховую, що ця ініціатива справді обґрунтована, і що є усвідомлення великої відповідальності за створення нового вінницького клубу.

– В “команді” не прийнято когось окремо виділяти ні в дні перемог, ні в дні випробувань. І все ж, чи можна когось виокремити з представників спортивної сфери краю? 

– Якщо говорити про палітру вінницького спорту, то зараз ми говоримо про досягнення веслувальників, слаломістів, велосипедистів, боксерів, хокеїстів на траві, легкоатлетів… Ми спостерігаємо позитивні зрушення у нашому спорті в цілому, можливо – за виключенням деяких ігрових видів. У цих досягненнях успіхах – значна частка зусиль меценатів, які допомагають спортсменам досягти цих успіхів, а часто-густо і вийти на міжнародний рівень в умовах постійно зростаючої конкуренції. Якщо взяти, до прикладу, той же бокс, то цей напрямок всіляко підтримує та забезпечує його розвиток пан Сергій Капуста. Побільше б таких людей, і тоді ми могли б дуже серйозно рухатись вперед.

– Завданням масової фізичної культури є і зміцнення здоровя молоді задля підвищення обороноздатності держави, що сьогодні є особливо актуальним. Що можна сказати про підготовку допризовної молоді до служби у Збройних Силах України? 

– Тільки-но вчора я був у профтехучилищі в смт Погребище і бачив, що сьогодні ставлення до початкової військової підготовки стало справді набагато серйознішим. Вважаю, що за нинішньої ситуації в Україні це має особливо велике значення. “У здоровому тілі – здоровий дух” – ці слова є актуальними для нашої держави, як ніколи раніше. Департамент освіти і департамент фізичної культури і спорту Вінницької ОДА опрацьовують питання покращення роботи з патріотичного виховання у загальноосвітніх школах, ПТУ і вишах. Мета такої роботи – поєднання ролі патріотичного виховання з фізичним загартуванням молодих людей, адже саме вони – майбутнє нашої держави. Я постійно їжджу по області, і можу запевнити, що сьогодні стрімко іде процес духовного і фізичного піднесення у навчальних закладах усіх рівнів. Події на сході України навертають усіх нас на усвідомлення важливості розвитку фізичної культури і спорту, і це – абсолютний факт! Якщо раніше на уроках фізкультури часто-густо вчитель просто давав мяча, і діти впродовж 45 хвилин бавилися ним без будь-якої мети, то тепер ставлення до уроку фізкультури стало набагато відповідальнішим. Я постійно буваю у школах районів області, і бачу, що зявляються нові гімнастичні снаряди, новий інвентар. Це дозволяє зробити уроки набагато цікавішими, а головне – кориснішими для дітей і представників студентської молоді, більшість з яких через деякий час стануть до лав Збройних Сил України. Думаю, що ми підкріпимо цей позитивний процес відповідними методологічними програмами.

– У нашій попередній розмові Ви побажали відродженій спортивній газеті “побільше позитивних прикладів з інформацією про людей, які досягають успіху власними силами”. Чи виконує, на Ваш погляд, “Спортивна Вінниччина” свою “позитивну місію” в інформуванні вінницької громади? 

– Я переконаний, що так. Іде змістовна, цікава інформація. Якщо відверто, раніше відчувався брак таких матеріалів. Усі ми крок за кроком рухаємося вперед (хоча до якогось часу це не дуже помітно), тому дуже важливо, щоб люди відчували конкретні зрушення на краще. Можливо, це спочатку будуть невеликі зрушення, але ми повинні рішучість у нашому спільному поступі. На прикладі “Спортивної Вінниччини” ми показуємо, що такий рух сьогодні дійсно є, і в якому напрямку потрібно просуватися вперед. Якщо так буде і надалі, я переконаний, що усі разом ми неодмінно досягнемо позитивного результату!

За інформацією: Станіслав МІХРОВСЬКИЙ (Всеукраїнське ФСТ АПК України “Колос” (сторінка у вКонтакте)

SHARE